милити —
милю, милиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. || Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. || Розчиняти мило у воді. Милити воду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
милити —
МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., кого, що. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (П.
Словник української мови у 20 томах
милити —
Лю, -лиш, недок. Листуватися за допомогою електронної пошти. Миль, якшо шо. (Інтернет). Пропозиції мильте на postmaster@ukr.net (Інтернет). Сам пробував аїр; прикинь, гребло хуйово, канєшно, але коли нема марихуани, блядь, то... миліть растамани, літератори на postmaster@ukr.net (Інтернет).
Словник сучасного українського сленгу
милити —
зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́лити о́чі кому і без додатка. Обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховуючи хиби, недоліки, справжній стан речей. — Ти мені, старій, очі не замилюй,— підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли (О. Гончар); — А то так.
Фразеологічний словник української мови
милити —
МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Кол., На фронті..
Словник української мови в 11 томах
милити —
Милити, -лю́, -лиш гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п'ята помилив. Чуб. V. 395.
Словник української мови Грінченка