милиця —
-і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою під час ходіння хворі на ноги чи безногі люди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Милиця —
слов.; серб.; болг. Милица; від мил-(милий). Міла, Міля. Милиця Миколаївна Симашкевич, "художниця театру і кіно", ..прожила велике і мудре життя (Р. Федорів).
Власні імена людей. Словник-довідник
милиця —
МИ́ЛИЦЯ, і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Т.
Словник української мови у 20 томах
милиця —
МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С.
Словник синонімів української мови
милиця —
МИ́ЛИЦЯ, і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
милиця —
Милиця, -ці ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398.
Словник української мови Грінченка