милиця
МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С. Васильченко); Довго виконавець гатив костурякою у ворота (Ю. Збанацький); -. Ну, нехай подужаю! Як відріжуть лікарі ногу, то ще б якось на кулі ходив (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови