Значення в інших словниках
-
окремішній —
окре́мішній прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
окремішній —
діал. окромішній, -я, -є. 1》 Власт. тільки певній особі, предмету, явищу; своєрідний, особливий. 2》 Те саме, що окремий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окремішній —
ОКРЕ́МІШНІЙ, діал. ОКРО́МІШНІЙ, я, є. 1. Власт. тільки певній особі, предмету, явищу; своєрідний, особливий. Вона була смуглява, але в неї була краса якась окремішня, нагадуюча красуню в книзі Соломона “Пісня піснів [пісень]” (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
окремішній —
ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідко, ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М.
Словник синонімів української мови
-
окремішній —
ОКРЕ́МІШНІЙ, діал. ОКРО́МІШНІЙ, я, є. 1. Власт. тільки певній особі, предмету, явищу; своєрідний, особливий. Вона була смуглява, але в неї була краса якась окремішня, нагадуюча красуню в книзі Соломона "Пісня піснів [пісень]" (Н.-Лев., IV, 1956, 37).
Словник української мови в 11 томах