Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

оточини

Ото́чини, -чин, -чинам

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. оточини — -ин, мн., діал. 1》 Жир на тонкій кишці. 2》 Зерно чи борошно, що залишаються на решеті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оточини — Ото́чини, -чин ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.  Словник української мови Грінченка