парубоцький —
парубо́цький прикметник
Орфографічний словник української мови
парубоцький —
-а, -е. Прикм. до парубок 1). || Належний парубкові; парубків. || Власт. парубкові.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парубоцький —
ПАРУБО́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до па́рубок 1. Вулиця, захлинувшись парубоцькою піснею, знову гуляє під голосні удари бубна (Г. Косинка); Маланка зразу брала його залицяння за парубоцькі жарти і все здалека трималася (Н.
Словник української мови у 20 томах
парубоцький —
ПАРУБО́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до па́рубок 1. Вулиця, захлинувшись парубоцькою піснею, знову гуляє під голосні удари бубна (Кос., Новели, 1962, 160); Маланка зразу брала його залицяння за парубоцькі жарти і все здалека трималася (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
парубоцький —
Парубоцький, парубочий, -а, -е Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Словник української мови Грінченка