Значення в інших словниках
-
плутати —
плу́тати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
плутати —
Сплутувати, за-, пере-, (слова) змішувати; (у висновках) плутатися, помилятися, збиватися; (на допиті) крутити, викручуватися; (кого) збивати з пантелику, вводити в оману, дезорієнтувати, забивати баки кому, ЖМ. блукати.
Словник синонімів Караванського
-
плутати —
див. іти
Словник синонімів Вусика
-
плутати —
-аю, -аєш, недок. 1》 перех. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок. 2》 перех. Вносити безладдя, плутанину в що-небудь; заплутувати. 3》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плутати —
ПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, недок. 1. що. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок.
Словник української мови у 20 томах
-
плутати —
переплу́тувати (плу́тати) / переплу́тати (сплу́тати) грі́шне з пра́ведним. Змішувати все хороше і погане; неправильно розуміти що-небудь. Це, шановний Анатолію Филимоновичу, ви сплутали грішне з праведним.
Фразеологічний словник української мови
-
плутати —
БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І.
Словник синонімів української мови
-
плутати —
ПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок.
Словник української мови в 11 томах
-
плутати —
Плутати, -таю, -єш гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Словник української мови Грінченка