плутати

плу́тати

-аю, -аєш, недок.

1》 перех. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок.

2》 перех. Вносити безладдя, плутанину в що-небудь; заплутувати.

3》 перех. Сполучати, поєднувати що-небудь із чимсь; змішувати.

4》 перех. Помилково приймати кого-небудь за когось іншого або що-небудь за щось інше.

5》 перех. і без додатка. Помилятися, збиватися; робити не те, що слід.

|| розм. Говорити, розповідати, збиваючись, без логічного зв'язку.

6》 перех. і без додатка. Збивати з пантелику, вводити в оману.

|| Позбавляти ясності, логічності (думки, висловлювання і т. ін.).

7》 перех. і без додатка. Заважати рухатися, перешкоджати рухові.

8》 неперех., розм. Ходити сюди-туди, вештатися.

9》 неперех., розм. Ходити, не знаючи дороги; блукати. Плутати ногами.

10》 перех. і неперех., розм. Те саме, що вишивати 1).

Значення в інших словниках

1. плутати — плу́тати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плутати — Сплутувати, за-, пере-, (слова) змішувати; (у висновках) плутатися, помилятися, збиватися; (на допиті) крутити, викручуватися; (кого) збивати з пантелику, вводити в оману, дезорієнтувати, забивати баки кому, ЖМ. блукати.  Словник синонімів Караванського
3. плутати — див. іти  Словник синонімів Вусика
4. плутати — Плу́тати, -таю, -таєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плутати — ПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, недок. 1. що. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок.  Словник української мови у 20 томах
6. плутати — переплу́тувати (плу́тати) / переплу́тати (сплу́тати) грі́шне з пра́ведним. Змішувати все хороше і погане; неправильно розуміти що-небудь. Це, шановний Анатолію Филимоновичу, ви сплутали грішне з праведним.  Фразеологічний словник української мови
7. плутати — БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І.  Словник синонімів української мови
8. плутати — ПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок.  Словник української мови в 11 томах
9. плутати — Плутати, -таю, -єш гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.  Словник української мови Грінченка