повитуха

Повиту́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х

Значення в інших словниках

1. повитуха — повиту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. повитуха — див. АКУШЕРКА.  Словник синонімів Караванського
3. повитуха — I баба-повитуха, баба-пупорізка, баба-сповитуха, пупорізка, сповитуха II див. баба  Словник синонімів Вусика
4. повитуха — I -и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає під час пологів. II -и, ж. Рід безхвостих земноводних родини круглоязикових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. – Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, – пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка); Вони чомусь називають Левка найстаршим...  Словник української мови у 20 томах
6. повитуха — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І.  Словник синонімів української мови
7. повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. повитуха — Повитуха, -хи ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.  Словник української мови Грінченка