Значення в інших словниках
-
повитуха —
повиту́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
повитуха —
I баба-повитуха, баба-пупорізка, баба-сповитуха, пупорізка, сповитуха II див. баба
Словник синонімів Вусика
-
повитуха —
I -и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає під час пологів. II -и, ж. Рід безхвостих земноводних родини круглоязикових.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повитуха —
Повиту́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повитуха —
ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. – Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, – пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка); Вони чомусь називають Левка найстаршим...
Словник української мови у 20 томах
-
повитуха —
ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І.
Словник синонімів української мови
-
повитуха —
ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
повитуха —
Повитуха, -хи ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Словник української мови Грінченка