повитуха

ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м'я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: — Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Значення в інших словниках

1. повитуха — повиту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. повитуха — див. АКУШЕРКА.  Словник синонімів Караванського
3. повитуха — I баба-повитуха, баба-пупорізка, баба-сповитуха, пупорізка, сповитуха II див. баба  Словник синонімів Вусика
4. повитуха — I -и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає під час пологів. II -и, ж. Рід безхвостих земноводних родини круглоязикових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повитуха — Повиту́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. – Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, – пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка); Вони чомусь називають Левка найстаршим...  Словник української мови у 20 томах
7. повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. повитуха — Повитуха, -хи ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.  Словник української мови Грінченка