Значення в інших словниках
-
поправний —
попра́вний прикметник якого можна виправити; правильний поправни́й прикметник виправний рідко
Орфографічний словник української мови
-
поправний —
Попра́вний. Правильний, досконалий. Виразна і поправна мова вчителя — се найліпший засіб навчити і дітий говорити виразно і поправно (Канюк, 1911, 70); В низших клясах відповіди хором мають ще й иньше значінє: вони приневолюють неуважного до уваги...
Українська літературна мова на Буковині
-
поправний —
I поправн`ий-а, -е, рідко. Те саме, що виправний. II попр`авний-а, -е. 1》 Те саме, що виправний. || Якого можна поповнити чим-небудь. 2》 рідко. Те саме, що правильний. || Те саме, що вправний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поправний —
ПОПРАВНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що виправни́й. По-новому висвітлює дослідник [О. Засенко] зв'язки письменниці [Марка Вовчка] з О.
Словник української мови у 20 томах
-
поправний —
ВИПРА́ВНИЙ (якого можна виправити, який піддається виправленню), ПОПРА́ВНИЙ. ПРА́ВИЛЬНИЙ (відповідний прийнятим правилам, даній ситуації, без помилок), ТО́ЧНИЙ, ПОПРА́ВНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
поправний —
ПОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Те саме, що випра́вний; // Якого можна поповнити чим-небудь. Думки її, наче рої жалючих ос, в’ються і жалять і сповнюють душу безнадійністю, нічим не поправною втратою (Шиян, Баланда, 1957, 249). 2. рідко. Те саме, що пра́вильний.
Словник української мови в 11 томах