Значення в інших словниках
-
призволення —
Дозвіл [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
призволення —
призво́лення іменник середнього роду призволе́ння іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
призволення —
-я, с., заст. 1》 Благодіяння, милість. 2》 Дозвіл, згода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
призволення —
ПРИЗВОЛЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Благодіяння, милість. [Антоніо:] Маестро! .. верніться-бо в Італію! .. Мій корабель до вашої послуги з господарем його.
Словник української мови у 20 томах
-
призволення —
ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев.
Словник синонімів української мови
-
призволення —
ПРИЗВОЛЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Благодіяння, милість. [Антоніо:] Маестро!.. верніться-бо в Італію!.. Мій корабель до вашої послуги з господарем його. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
призволення —
Призволення, -ня с. Позволеніе; соизволеніе.
Словник української мови Грінченка