пристрілювати —
пристрі́лювати 1 дієслово недоконаного виду убивати або добивати пострілом пристрі́лювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти точність зброї
Орфографічний словник української мови
пристрілювати —
див. стріляти
Словник синонімів Вусика
пристрілювати —
I -юю, -юєш, недок., пристрілити і пристрелити, -лю, -лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. II -юю, -юєш, недок., пристріляти, -яю, -яєш, док., перех., спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пристрілювати —
ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ, ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п'яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (А.
Словник української мови у 20 томах
пристрілювати —
ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ і ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п’яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (Хижняк, Тамара...
Словник української мови в 11 томах