пристрілювати

пристрі́лювати

I -юю, -юєш, недок., пристрілити і пристрелити, -лю, -лиш, док., перех.

Убивати або добивати пострілом кого-небудь.

II -юю, -юєш, недок., пристріляти, -яю, -яєш, док., перех., спец.

1》 Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної зброї.

2》 Перевіряти точність, придатність вогнепальної зброї, випробовуючи її в стрільбі. Пристріляти рушницю.

3》 Приєднувати деталі до бетонної стіни чи плити шляхом пострілу спеціальним дюбелем.

Значення в інших словниках

1. пристрілювати — пристрі́лювати 1 дієслово недоконаного виду убивати або добивати пострілом пристрі́лювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти точність зброї  Орфографічний словник української мови
2. пристрілювати — див. стріляти  Словник синонімів Вусика
3. пристрілювати — ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ, ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п'яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (А.  Словник української мови у 20 томах
4. пристрілювати — Пристрі́лювати, -трі́люю, -трі́люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пристрілювати — ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ і ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п’яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (Хижняк, Тамара...  Словник української мови в 11 томах