Орфографічний словник української мови

пристрілювати

пристрі́лювати 1

дієслово недоконаного виду

убивати або добивати пострілом

пристрі́лювати 2

дієслово недоконаного виду

перевіряти точність зброї

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пристрілювати — див. стріляти  Словник синонімів Вусика
  2. пристрілювати — I -юю, -юєш, недок., пристрілити і пристрелити, -лю, -лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. II -юю, -юєш, недок., пристріляти, -яю, -яєш, док., перех., спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристрілювати — ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ, ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п'яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. пристрілювати — Пристрі́лювати, -трі́люю, -трі́люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пристрілювати — ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ і ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п’яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (Хижняк, Тамара...  Словник української мови в 11 томах