підказаний

Підка́заний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. підказаний — підка́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підказати. || підказано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підказа́ти. – О! – вирвався зойк у Анжели. – Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину .. – Мелітару не перечив. Він був задоволений розв'язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (М.  Словник української мови у 20 томах
4. підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підказа́ти. — О! — вирвався зойк у Анжели. — Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину.. — Мелітару не перечив. Він був задоволений розв’язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (Чаб.  Словник української мови в 11 томах