Великий тлумачний словник сучасної мови

підказаний

підка́заний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підказати.

|| підказано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підказаний — підка́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підказа́ти. – О! – вирвався зойк у Анжели. – Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину .. – Мелітару не перечив. Він був задоволений розв'язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. підказаний — Підка́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підказа́ти. — О! — вирвався зойк у Анжели. — Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину.. — Мелітару не перечив. Він був задоволений розв’язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (Чаб.  Словник української мови в 11 томах