рахітик

Рахі́тик, -ка; -тики, -ків

Значення в інших словниках

1. рахітик — рахі́тик іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. рахітик — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. рахітик — -а, ч., розм. Людина, хвора на рахіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рахітик — РАХІ́ТИК, а, ч., розм. Людина, хвора на рахіт. * У порівн. Він повів гостя на веранду, коливаючись на зігнутих, як у рахітика, татарських ногах (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
5. рахітик — РАХІ́ТИК, а, ч., розм. Людина, хвора на рахіт. У неї великі, тупо здивовані очі рахітика (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 275); *У порівн. Він повів гостя на веранду, коливаючись на зігнутих, як у рахітика, татарських ногах (Коцюб., І, 1955, 287).  Словник української мови в 11 томах