Значення в інших словниках
-
розпусний —
розпу́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
розпусний —
Розпутній, блудливий, блудний, кн. аморальний; (- манери) содомський; (- пісню) НЕПРИСТОЙНИЙ; п! РОЗБЕЩЕНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
розпусний —
-а, -е. 1》 Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. || Сповнений розпусти; непристойний. Розпусний дім — те саме, що Дім розпусти (див. дім).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпусний —
РОЗПУ́СНИЙ, а, е. 1. Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Ярославна захищає скривджену дівчину від кривдника – розпусного князя Галицького (М.
Словник української мови у 20 томах
-
розпусний —
АМОРА́ЛЬНИЙ (який не має моральних підвалин, позбавлений моралі), НЕМОРА́ЛЬНИЙ, ІММОРА́ЛЬНИЙ книжн. Аморальна людина; Неморальний вчинок; Імморальна поведінка. — Пор. 1. розпу́сний.
Словник синонімів української мови
-
розпусний —
РОЗПУ́СНИЙ, а, е. 1. Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Ярославна захищає скривджену дівчину від кривдника — розпусного князя Галицького (Рильський, III, 1956, 363)...
Словник української мови в 11 томах