розпусний

розпу́сний

-а, -е.

1》 Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя.

|| Сповнений розпусти; непристойний.

Розпусний дім — те саме, що Дім розпусти (див. дім).

Розпусні дії — дії стосовно малолітнього або неповнолітнього, які являють собою задоволення статевого потягу в ненормальній формі, тобто без статевого акту.

2》 Який нікого не слухає, неслухняний; буйний.

Значення в інших словниках

1. розпусний — розпу́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розпусний — Розпутній, блудливий, блудний, кн. аморальний; (- манери) содомський; (- пісню) НЕПРИСТОЙНИЙ; п! РОЗБЕЩЕНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. розпусний — РОЗПУ́СНИЙ, а, е. 1. Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Ярославна захищає скривджену дівчину від кривдника – розпусного князя Галицького (М.  Словник української мови у 20 томах
4. розпусний — АМОРА́ЛЬНИЙ (який не має моральних підвалин, позбавлений моралі), НЕМОРА́ЛЬНИЙ, ІММОРА́ЛЬНИЙ книжн. Аморальна людина; Неморальний вчинок; Імморальна поведінка. — Пор. 1. розпу́сний.  Словник синонімів української мови
5. розпусний — Розпу́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розпусний — РОЗПУ́СНИЙ, а, е. 1. Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Ярославна захищає скривджену дівчину від кривдника — розпусного князя Галицького (Рильський, III, 1956, 363)...  Словник української мови в 11 томах