Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розтратник

Розтра́тник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розтратник — розтра́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. розтратник — див. марнотратник  Словник синонімів Вусика
  3. розтратник — -а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтратник — Марнотрат, марнотрач, перевідця, тринкач  Словник чужослів Павло Штепа
  5. розтратник — РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Ю. Мельничук); Тут [у в'язниці] ..  Словник української мови у 20 томах
  6. розтратник — РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Мельн., До раю..  Словник української мови в 11 томах