Значення в інших словниках
-
розтратник —
розтра́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
розтратник —
-а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розтратник —
Марнотрат, марнотрач, перевідця, тринкач
Словник чужослів Павло Штепа
-
розтратник —
РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Ю. Мельничук); Тут [у в'язниці] ..
Словник української мови у 20 томах
-
розтратник —
Розтра́тник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розтратник —
РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Мельн., До раю..
Словник української мови в 11 томах