розтратник

розтра́тник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. розтратник — див. марнотратник  Словник синонімів Вусика
2. розтратник — -а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтратник — Марнотрат, марнотрач, перевідця, тринкач  Словник чужослів Павло Штепа
4. розтратник — РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Ю. Мельничук); Тут [у в'язниці] ..  Словник української мови у 20 томах
5. розтратник — Розтра́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розтратник — РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Мельн., До раю..  Словник української мови в 11 томах