холерик —
холе́рик 1 іменник чоловічого роду, істота людина з холеричним темпераментом холе́рик 2 іменник чоловічого роду, істота хворий на холеру розм.
Орфографічний словник української мови
холерик —
ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик – людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
холерик —
I -а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. II -а, ч., розм. Людина, хвора на холеру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
холерик —
холе́рик (лат. cholericus, від грец. χολερικός – хворий на жовчну хворобу) людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності.
Словник іншомовних слів Мельничука
холерик —
ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик — людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (Психол.
Словник української мови в 11 томах