холерик

Значення в інших словниках

1. холерик — холе́рик 1 іменник чоловічого роду, істота людина з холеричним темпераментом холе́рик 2 іменник чоловічого роду, істота хворий на холеру розм. Орфографічний словник української мови
2. холерик — ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик – людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
3. холерик — I -а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. II -а, ч., розм. Людина, хвора на холеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. холерик — холе́рик (лат. cholericus, від грец. χολερικός – хворий на жовчну хворобу) людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
5. холерик — ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик — людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (Психол. Словник української мови в 11 томах