1. Великий тлумачний словник сучасної мови

холерик

холе́рик

I -а, ч.

Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи.

II -а, ч., розм.

Людина, хвора на холеру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холерик — холе́рик 1 іменник чоловічого роду, істота людина з холеричним темпераментом холе́рик 2 іменник чоловічого роду, істота хворий на холеру розм. Орфографічний словник української мови
  2. холерик — ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик – людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. холерик — холе́рик (лат. cholericus, від грец. χολερικός – хворий на жовчну хворобу) людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. холерик — Холе́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. холерик — ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик — людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (Психол. Словник української мови в 11 томах