холерик
холе́рик 1
іменник чоловічого роду, істота
людина з холеричним темпераментом
холе́рик 2
іменник чоловічого роду, істота
хворий на холеру
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- холерик — ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик – людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- холерик — I -а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. II -а, ч., розм. Людина, хвора на холеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- холерик — холе́рик (лат. cholericus, від грец. χολερικός – хворий на жовчну хворобу) людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
- холерик — Холе́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- холерик — ХОЛЕ́РИК¹, а, ч. Людина з енергійним, але неврівноваженим типом нервової системи. Холерик — людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями (Психол. Словник української мови в 11 томах