Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чужовірний

Чужові́рний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. чужовірний — ЧУЖОВІ́РНИЙ, а, е. Чужої, іншої віри; іновірний. Наша аристократія... сталась би чужовірною (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. чужовірний — -а, -е. Іншої, не нашої віри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чужовірний — Чужовірний, -а, -е Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.  Словник української мови Грінченка