чужовірний

чужові́рний

-а, -е.

Іншої, не нашої віри.

Значення в інших словниках

1. чужовірний — ЧУЖОВІ́РНИЙ, а, е. Чужої, іншої віри; іновірний. Наша аристократія... сталась би чужовірною (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. чужовірний — Чужові́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. чужовірний — Чужовірний, -а, -е Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.  Словник української мови Грінченка