чужовірний

Чужовірний, -а, -е

Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.

Значення в інших словниках

1. чужовірний — ЧУЖОВІ́РНИЙ, а, е. Чужої, іншої віри; іновірний. Наша аристократія... сталась би чужовірною (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. чужовірний — -а, -е. Іншої, не нашої віри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чужовірний — Чужові́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)