чужовірний

ЧУЖОВІ́РНИЙ, а, е.

Чужої, іншої віри; іновірний.

Наша аристократія... сталась би чужовірною (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чужовірний — -а, -е. Іншої, не нашої віри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. чужовірний — Чужові́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. чужовірний — Чужовірний, -а, -е Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.  Словник української мови Грінченка