безпуття —
I -я, с., рідко. Те саме, що безпутство. II -я, с., рідко. Те саме, що бездоріжжя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпуття —
БЕЗПУ́ТТЯ¹, я, с., рідко. Те саме, що безпу́тство. Сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала: він [Чіпка] тепер соромився свого давнього безпуття (Панас Мирний); // Безладдя.
Словник української мови у 20 томах
безпуття —
безпу́ття 1 іменник середнього роду безпутство рідко безпу́ття 2 іменник середнього роду бездоріжжя рідко
Орфографічний словник української мови
безпуття —
див. бездоріжжя
Словник синонімів Вусика
безпуття —
РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).
Словник синонімів української мови
безпуття —
БЕЗПУ́ТТЯ¹, я, с., рідко. Те саме, що безпу́тство. Сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала: він [Чіпка] тепер соромився свого давнього безпуття (Мирний, II, 1954, 253); // Безладдя.
Словник української мови в 11 томах