безпідставний —
(який не має підстав для певних тверджень) необґрунтований, невмотивований, безгрунтовний, (позбавлений достатньої кількості даних) неслушний, (який бездоказовий)довільний, голослівний, (беззаконних підстав) неправомірний, неаргументований, недоказовий.
Словник синонімів Полюги
безпідставний —
безпідста́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
безпідставний —
(вирок) необґрунтований, непідпертий, безгрунтовний, без підпертя; (трус) безпричинний, без підстав, (наклеп) голослівний.
Словник синонімів Караванського
безпідставний —
[беизп'ідзстаўнией і беисп'ідзстаўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
безпідставний —
-а, -е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпідставний —
БЕЗПІДСТА́ВНИЙ, а, е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований. [Стась:] Мені здається, що взагалі увесь цей переполох безпідставний (С. Васильченко); Твердження, буцімто ..
Словник української мови у 20 томах
безпідставний —
БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно...
Словник синонімів української мови
безпідставний —
Безпідста́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безпідставний —
БЕЗПІДСТА́ВНИЙ, а, е. Який не має підстави, підстав; необгрунтований. [Стась:] Мені здається, що взагалі увесь цей переполох безпідставний (Вас., III, 1960, 384); Твердження, буцімто..
Словник української мови в 11 томах