бичок
Бичок, -чка
м.
1) ум. отъ бик. Бичок-третячок. Волъ трехлѣтокъ. Чуб. ІІІ. 346.
2) Рыба: а) = бабець. Вх. Пч. ІІ. 19. б) Gobius. Браун. 27.
3) Печной боровъ? Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424.
4) Мѣра водки, равная 1/2 четверти. Радом. у.
5) Мѣра лучины: два кубическихъ аршина. Радом. у.
6) = сичик 2.
7) Родъ танца. Алв. 32.
Словник української мови Грінченка