бов —
виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона та інших предметів, об які чим-небудь б'ють.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бов —
БОВ, виг. Звуконаслідування, що відтворює звучання дзвона й інших предметів, по яких чим-небудь б'ють. Тільки що я налаяла його [чоловіка], а тут дзвін до церкви: бов! (І. Нечуй-Левицький); На міській башті бив годинник: – Бов! Бов! (М.
Словник української мови у 20 томах
бов —
БОВ, виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона й інших предметів, об які чим-небудь б’ють. Тільки що я налаяла його [чоловіка], а тут дзвін до церкви: бов! (Н.-Лев., III, 1956, 285); Важко впав перший звук [дзвона]..
Словник української мови в 11 томах