брехунець
Брехунець, -нця
м.
1) ум. отъ брехун.
2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Словник української мови ГрінченкаБрехунець, -нця
м.
1) ум. отъ брехун.
2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Словник української мови Грінченка