Значення в інших словниках брикайло — -а, ч., розм. Той, хто має звичку брикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови брикайло — БРИКА́ЙЛО, а, ч., розм., рідко. Той, хто любить брикати, інтенсивно брикає. Маленький онук-брикайло. Словник української мови у 20 томах