білля
Білля, -ля
с.
1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г.
2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. см. набілля.
Словник української мови Грінченка