Значення в інших словниках
-
білля —
бі́лля іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
білля —
Білизна, шмаття
Словник чужослів Павло Штепа
-
білля —
БІ́ЛЛЯ, я, с., діал. Біли́зна (див. біли́зна¹). Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, – хочу тебе повести хоч раз на весілля (Сл. Гр.); Ходила [мати] пішки до Львова, щоби забирати білля до прання (Л. Мартович); Він переодягнувся в чисте білля і святочну одежу (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
-
білля —
бі́лля (бі́лє) 1. спідня білизна (ст): Були уродини Анночки – послала їй білля, матерію на суконку, нугат і медівнички (Ярославська); Олій перуванський чорний, густий, дуже приємно пахучий, але сіркова масть є значно танша...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
білля —
див. стебло
Словник синонімів Вусика
-
білля —
БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
білля —
БІ́ЛЛЯ, я, с., діал. 1. Білила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило (Сл. Гр.). 2. Білизна. Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля (Сл. Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
білля —
Білля, -ля с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. см. набілля.
Словник української мови Грінченка