біловус
Біловус, -са
м.
1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25.
2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Словник української мови ГрінченкаБіловус, -са
м.
1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25.
2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Словник української мови Грінченка