валькування

Валькува́ння, -ня

с.

1) Выведеніе глиняной стѣны.

2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

Значення в інших словниках

1. валькування — валькува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. валькування — -я, с. Дія за знач. валькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти. Бажаними для молодих людей були вечори, на які господарі запрошували їх обривати кукурудзу чи скубти пір'я, традиційні толоки з валькування глинобитних хат, на яких хлопці кіньми замішували глину...  Словник української мови у 20 томах
4. валькування — Валькува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти.  Словник української мови в 11 томах