Великий тлумачний словник сучасної мови

валькування

валькува́ння

-я, с.

Дія за знач. валькувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. валькування — валькува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти. Бажаними для молодих людей були вечори, на які господарі запрошували їх обривати кукурудзу чи скубти пір'я, традиційні толоки з валькування глинобитних хат, на яких хлопці кіньми замішували глину...  Словник української мови у 20 томах
  3. валькування — Валькува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. валькування — Валькува́ння, -ня с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).  Словник української мови Грінченка