Значення в інших словниках
-
вдовин —
вдо́вин прикметник
Орфографічний словник української мови
-
вдовин —
(удовин), -а, -е. Який належить удові або властивий їй.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вдовин —
ВДОВИ́Н (УДОВИ́Н), а́, е́. Прикм. до вдова́; належний удові. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Т. Шевченко); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (М.
Словник української мови у 20 томах
-
вдовин —
ВДО́ВИН (УДО́ВИН), а, е. Який належить удові або властивий їй. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Шевч., І, 1951, 232); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах