вередити —
вереди́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вередити —
-джу, -диш, недок., перех. Завдавати болю, уражати хворе місце.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вередити —
ВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., що, заст. Ушкоджувати, завдавати болю, вражати хворе місце. Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Панас Мирний); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
вередити —
Шкодувати, пошкодувати
Словник застарілих та маловживаних слів
вередити —
ВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. Завдавати болю, уражати хворе місце. Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Мирний, III, 1954, 77); *Образно. [Пріська:] Де ж вона, бідна, була до сього часу?...
Словник української мови в 11 томах