Значення в інших словниках
-
вередити —
вереди́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вередити —
-джу, -диш, недок., перех. Завдавати болю, уражати хворе місце.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вередити —
ВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., що, заст. Ушкоджувати, завдавати болю, вражати хворе місце. Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Панас Мирний); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
вередити —
Шкодувати, пошкодувати
Словник застарілих та маловживаних слів
-
вередити —
Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
вередити —
Вереди́ти, -джу́, -ре́диш, -ре́дять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вередити —
ВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. Завдавати болю, уражати хворе місце. Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Мирний, III, 1954, 77); *Образно. [Пріська:] Де ж вона, бідна, була до сього часу?...
Словник української мови в 11 томах
-
вередити —
Вередити, -джу, -диш гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
Словник української мови Грінченка