верховий
Верховий, -а, -е
1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Макс.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові. К. ЧР. 74.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 37.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды. Грин. ІІ. 86.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ. Херс.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7.
Словник української мови Грінченка