верчичок
Верч, -ча
м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Словник української мови ГрінченкаВерч, -ча
м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Словник української мови Грінченка