Значення в інших словниках
-
вибавлення —
ви́бавлення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вибавлення —
-я, с. Дія за знач. вибавити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вибавлення —
ВИ́БАВЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. ви́бавити. Руки у всіх простягнуті до хреста – символу вибавлення (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах