викрутень
Ви́крутень, -тня
м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у.
2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Словник української мови ГрінченкаВи́крутень, -тня
м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у.
2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Словник української мови Грінченка